Зрада (закінчення)
Колись наш народ був самий сильний в світі, завдяки двом факторам:
-
Система знань, яка називалась Веди, дозволяла нам жити в гармо-нії з оточуючим світом, в тому числі і з іншими народами. Тобто усі оточуючи нас народи мали зробити вибір, або стати нашими друзями, або зникнути.
-
Сильний родинний зв'язок, якій виховувався в сім'ї. Для цього існували деякі обов'язкові правила. Дівчина в 14, 15 або 16 років віддавалась заміж вже успішному чоловіку старшому за неї, в двоє. Що не тільки забезпечувало не бідне життя цієї дівчини, цім також досягалось відчуття поваги у неї до свого чоловіка. А де є пова-га, там оселиться і любовь, що в свою чергу, приносило в цю родину счастье. А якщо в сім'ї чоловік є головою, то зрозуміло що і діти отримають належне виховання, строге, але справедливе. Для того щоби зберегти дітей від розбещення, існував інститут запасних батьків. Названих батьків, або кумів. Названим батьком для дитини, як прави-ло ставав побратим його батька. І в разі, якщо батько гинув, то вдова переходила жити разом з дітьми до свого кума. Виходячи з того, що побратимом у батька міг стати тільки найкращій друг, той хто на ділі довів свою відданість, і якій рискував своїм життям заради нього. То таким чином, любов до друга, перетікала і до його дітей. А значит, що кращого наставника і вихователя для дітей не було. То-му вдови і ставали другими жінками своїх кумів. Така дія вирішувала багато проблем вдови і дітей. Безумовно, для вдови вирішувалась проблема з сексом, і таким чином це позбавляло дітей психологічних травм в випадку якщо мама починає приводити до дому усяких там чу-жих дядек. Бо в даному випадку, після загибелі батька, діти легко сприймали заміну мамой нового чоловіка, бо цей чоловік им був як рідний. Вони з дитинства повзали у нього на колінах. Разом гралися, спали і їли з його дітьми, тому такого негативного відчуття як рев-нощі, у дітей не виникало. Тому об'єднання двох родин, в одну сім'ю проходило безболісно. А саме головне, діти отримували нового справ-жнього батька, якого вони поважали, а він в свою чергу их любив, і виховував в належному дусі. Особливо це було важливо для хлопчиків. Бо хлопчикам дуже важно щоби вони отримали чоловіче виховання, і виросли справжніми мужами, воїнами. Бо чоловік має бути зосередже-ний, мужній, розважливий, розсудливий, тягнутись к пізнанню нових знань і умінь. Тобто мати усі необхіді якості і знання, які будуть помагати йому ставати переможцем, в усіх областях життя, необхідних для життя його, та його родини.
Так ось, наши вороги добре розуміли що саме тому народ варварів, як вони нас називали, був непереможний. Бо наше мудре відношення до виховання дітей, і вірна політика в сімейному питанні, вела до того, що наша держава це була країна воїнів. Бо все починається саме с сім'ї, сильна сім'я - сильна армія - сильна держава. Якщо цього немає, то державу дуже легко розбити, або розвалити.
Саме тому, наши вороги, хазари, або як їх називають зараз, іудеї, або жиди, постаралися зробити все необхідне, аби знищити нашу державу. Це була як помста з боку хазар, нам, за знищення Хазарского каганату, так і нелюдська ненависть і заздрість до нашого народу, за те, що наш народ був від природи самим розумним і самим розвинутим в технологич-ному плані. Їх бажання принести нам шкоду так би і було мрією, якби наш князь сам би не дав таку нагоду жидам. Він узяв собі в наложниці, ха-зарку Малушу, яка при нагоді вчинила переворот, і посадила на трон сво-го синка Володимира. В подальшому, Володимир насадив на Русь християн-ство, і нищення Русі почалось. Я не маю на увазі, бойню влаштовану Во-лодимиром в Київі. Це були квіточки. Саме страшніше почалось коли хрис-тиянські попи заборонили нашим чоловікам мати гареми. Тобто, вдови ра-зом зі своїми дітьми були позбавлені права отримати собі надійного чо-ловіка для вдови, і люблячого батька для дітей. Це привело до того, що хлопчики після гибелі батька залишались на вихованні у матері. Але яка би мать не була добра, вона не може виховати із хлопця, мужа, воїна. І не тому що жінки дурніше за чоловіків. Я не пам'ятаю точно, але судячи з досліджень які проводили якійсь вчені, різниці в розумовому розвитку між чоловіками і жінками в принципі немає. Але, якщо взяти якогось, ма-лоосвіченого тракториста, но справжнього чоловіка, і узяти жінку, профессора, то тракторист все одно буде мати перевагу над жінкою, в диких природних умовах. І не тому що він фізично сильніший. Бо не завжди все вирішує сила. Справа в іншому. В відношенню до життя, в загалі. Чоловік, якщо він вихований справжнім чоловіком, завжди налаштований на те щоби досягти перемогу над виникшою проблемою. Любою, не має різниці. В той час як жинка, біологічно від природи відчуває себе відомою. Тобто чоловік їде попереду, робить дорогу, а жінка з дітьми їде позаду. Так було завжди. І тому, якщо у жінки зустрічається якась преграда на шля-ху, то вона постарається її обійти, а якщо не буде змоги, то вона змириться. Бо вона не навчена бути переможцем. Її справа інша, надавати сил переможцю, та рожати та годувати дітей переможця. Ось тому, коли жінка зустрічає сильного ворога, то вона як правило прогинається перед ним, в той час як чоловік, якщо і нагнеться, то тільки для того, щоби підняти камень, та вбити цього ворога. А для того, щоби жінка завжди розуміла своє місце позаду, то природа відлічила жінку від чоловіка. Для цього, було влаштовано так, що жінки і чоловіки думають різними по-ловинами мозгу. Тому жінки, емоційні створіння, а чоловіки, бо їм нале-жить нести відповідальність за жінок, створіння прагматичні. Жінка ке-рується емоціями, а чоловік логікою. Саме тому, батько розуміючи май-бутні перестороги у свого сина на життєвому шляху, постарається його виховати бійцем і віддасть в секцію боротьби. В той же час, мама, буде керуватись своїми емоціями і жаліти синка, як результат з нього виросте маменькій синок, якій буде триматись за спідницю все життя, спочатку за мамину, а потім за спідницю дружини. Зрозуміло, що сім'я такого синка, не зможе виховати зі своїх синів воїнів, а вони так само як і їх батько будуть більше схожи на жінок. Тобто, виростуть особами емоційними як і належить жінкам. А те що у них будуть висіти чоловічі полові органи, та наявність бороди, не робить з біологічної істоти чоловіка. Цап теж мае бороду, да і пісюн дай боже, але хіба він може стати від чого чо-ловіком. Ось це і корень наших проблем: - Християнство яке заборонило гареми. Хоча християнство і знищило Веди, і скасувало гареми, що приве-ло до сирітства дітей, і як наслідок на Русі стало меньше чоловіків, я маю на увазі по вихованню, все одно ми мали деяку силу для відродження. Це було завдяки тому, що церква не зломила ще одну нашу древню традицію, видавати дівчат за дорослих чоловіків. І тому, навіть при тому, що народ в масі своєї був вихований в дусі христианства, все одно ми мали багато справжніх чоловіків. Затурканих християнством, але чоловіків. Це нашому народу допомогло зрозуміти зло що їде від християнства, і відка-раскатися від цієї кровожерливої релігії, від цього мракобісся. Прав-да дорого довелось за це заплатити, але якби не наявність великої кількості чоловіків, то було би набагато хуже. Відбувалось це все таким чином.
Коли левіти, родина Габсбургів, влаштувала чергову міжнародну війну, (так звана Перша світова війна), то наш затурканий попами народ, під попівське завивання та дим ладану, почав смиренно як зомбі сам себе нищити в братовбивчої бойні. Ця бійня продовжувалась кілька років, і загинуло в неї кілька мільйонів народу. І не відомо скільки би ще загинуло людей, і як довго би ще ця бійня продовжувалась, якби в військах не почався процесс осмислення подій. Так як чоловіки як би там не було, все такі мають думати мозгами, то вони і почали задумуватись:
-
А що це за бог такій Ісус Христос, якщо він стравлює нас в міжусобній війні?
-
Чому його слуги, християнські попи з обох боків, нас відправляють на смерть?
-
Кому вони служать ці попи? Богу чи дьяволу?
-
Хіба нас любить цей Ісус, як це нам говорять попи, якщо він нас вбиває на війні?
Ось так, коли чоловіки почали задумуватись, над цими питаннями, то відповідь вони находили на них дуже швидко. А після того як відповіді були знайдені, то рішення їхньої проблеми, а саме припинення самознищення на міжусобній війні було знайдено. Тому, коли війська зрозуміли що царь, та його помічники попи, використовують народ в своїх цілях, то війська перестали воювати. Рядові бійці перестали слухати накази царсь-ких генералів. В той же час, скрізь по лінії фронта вояки різних наро-дів, братались. Це і стало причиною революції 1917 року. Інша справа що дефіцит знаній у чоловіків все такі зіграв свою погану роль, і більшо-викам вдалось і узурпувати владу і взагалі підкорити усю нашу державу собі. Маю відмітити, що чоловіки скільки було сил, все таки не піддава-лись владі більшовиків, бо саме чоловіки воювали і проти білих, і проти червоних. І треба розуміти, що воювали вони саме з чоловіко-жінками, бо що у білих, що у червоних були саме такі прихільникі. У білих, чолові-ко-жінкі добровільно приймали над собою владу хазяїв і попів, а у чер-воних, вони добровільно приймали над собою владу депутатів і балакучих інородців, тобто жидів, які вішали їм на вуха казочки про щасливе май-бутнє. Також треба розуміти, що основною причиною поразки чоловіків над чоловіко-жінками, була не мала кількість, сили були приблизно однакові. Проблема була в іншому, не хватило освіти і розуму, тому чоловіки часто попадали в халепу подібно анархії Махно. Після своєї повної перемоги, більшовикі, щоби забезпечити себе від майбутніх повстань чоловіків, і для того щоби остаточно добити наш народ, вирішили чоловіків в народі знищити оста-точно, і тому більшовики відмінили нашу древню традицію віддавати дівчат за дорослих чоловіків. А зараз ми це і маємо. Чоловіків в нашої країні майже немає, тому і держави не маємо взагалі. Так, бананова колонія окупована інородцями яка керується із-за кордону.
Але це знищення нашої древньої традиції привело не тільки до знищення чоловіків воно мало ще інші негативні наслідки для нашого народу.
1. В зв’язку з цим що в сім’ях утворених з ровісникив через кілька років після весілля обов*язково наступав час коли дружина переставала збуджувати сексуально чоловіка і повноцінне інтимне життя в родині зупинялось .
2. Відсутність повноцінного сексу призводило до жіночої хвороби – кісти.
3. Медики, які як правило були ж1идами, або наші дурні, що навчались в медіанах, кісту вирізали разом з маткою, тим самим робили жінку безплідною.
Таким чином, нашими ворогами проводиться від часів СРСР і до сих пір , повноцінний геноцид по відношенню до нас.
Як ти думаєш, скільки млн. дітей у нас не народилося за останні 90 років, через це більшовицьке введення молодіжних весіль та організованних масових видалень дітородних органів у жінок . Можеш пройти по своєму селу та розпитати людей, у кого з жінок було вирізано матку?Впевен, що ти будеш дуже здивований, але майже половина жінок твого села безплідна завдяки медикам.
І така ситуація у нас по всій державі. При тому що наявність кісти у жінки не є приводом для вилучення матки. Бо кіста доволі легко лікується: звичайне алое з медом вкладається жінкою в хворе місце тричі на день і ще раз обов’язково на ніч, плюс повноцінний секс, тобто доведення жінку до агразму, хоча б двічі в тиждень, і все. Про кісту розміром в кулак, жінка забуде, буквально, через місяць. Більша кіста – більше часу на лікування. Але матка залишається на місці, а жінка залишається повноцінною. Бо без матки, сам розумієш, що це вже не жінка, а так, резинова лялька.
Страшно не те, що наші люди не бачать масштаба цієї проблеми, і не розуміють, хто винен в цьому, а страшно те, що вони не хотять вірити в те, і не можуть зрозуміти, що вина за безпліддя наших жінок лежить на ж1и1дах. Бо на їх думку – ж1и1ди це дуже інтелігентні і культурні люди. Хоча кожен рік вони весело демонструють усьому світу, своє справжнє нутро. Кожен рік ж1и1ди святкують Пурім, на якому проводять канібальский обряд – жеруть вуха людини. Це вже не кажучи про те, що кожен ж1и1д є кабалістом. А Кабала вимагає людських жертв. Але хіба може звернути увагу на цей ж1и1дівський канібальский акт або на каббалу християнін? Якщо він і сам ходить в церкву де піп його годує тілом і напуває кров’ю християнського ідола.
Тому, немає нічого дивного в тому, що дебіл, який не бачить яку мірзенну справу він робить в церкві, коли проводять каннібальский обряд по науці попа, видасть тебе владі, якщо ти йому розкажеш про жидівські злочини проти нашого народу. Другий такий самий дебіл в менторський формі, арештує тебе, а третій, в судейський мантії тебе посадить в тюрму. При цьому кожен з цих дебілів христиан, обов’язково має в родині жінок, які стали безплідними стараннями жид1в.
Є і другі негативні наслідки від введення більшовиками молодіжних подружжів, але ця тема вимагає окремої розмови, а поки продовжу про наших баранів – женоподібних чоловіків.
Як ти думаєш, кого ти бачиш на трибунах стадіонів під час футбольних матчів? Хто ті мільйони вболівальників? Чоловіки? Ні. На стадіоні немає чоловіків, там знаходяться тільки чоловіко-жінки.
Хочеш пояснень? Будь ласка.
Чоловік думає раціонально, і тому коли він бачить, що результат гри залежить не від спортивного азарту, а від букмекерів, які співпрацюють з власниками футбольних клубів. Коли він розуміє, що усі гравці на полі поводяться як повії і продаються на вимогу своїх хазяїв, і тому усі матчі заздалегідь узгоджені, і саме тому гравці навіть не бігають на полі, бо на що викладатись, якщо вони отримали наперед рознарядку, скільки голів треба забити, а скільки пропустити. Розуміння цього, не дає чоловіку опуститись до рівня лоха, щоби якісь шахрай, власник клубу, сміявся над ним і заробляв на ньому гроші. Та й взагалі не в звичках у чоловіків жаліти невдах і слабаків, навіть якщо вони і програли чесно.
В той же час жінка, яка керується емоціями, вона не задумується над скритими пружинами гри. Для неї головне отримати задоволення від емоцій. А ходять гравці по полю, чи бігають. Спланований результат гри, або ні. Грають самі гравці в тоталізатор, чи ні. Отримують вони гроші за потрібні результати, чи ні. Мають її за лоха чи ні, її це не цікавить. Головне емоції. Заодно і підтримати і пожаліти слабака, це також в натурі жінки.
Таких чоловіко-жінок ти можеш побачити скрізь. Це може бути прокурор або мент, якій пішов в цю структуру за ради влади. Його навіть не дуже хвилює що йому при цьому доводиться самому стояти раком перед своїм начальством, йому від цього не соромно, бо він в душі жінка і тому стояти раком для нього природно. Головне для нього це почути хоч на мить владу, над своїми підопічними. Чому йому так необхідно почути хоч на мить владу? Бо він все таки народжений чоловіком, і він це знає, але відчуття чоловічої гідності у нього відсутнє, тому він і намагається хоч якось само затвердитись. Особливо чітко ти можеш побачити цей розділ між чоловіком і чоловіком-жінкою на прикладі молодих селян, що біжать с села, в город. Хто більше жінка, той іде в менти, хто має хоч трохи чоловічої гідності їде простим роботягою, будівельником, або водієм, не має різниці, але в любому випадку йому не приходе на думку доводити перед кимсь свою перевагу. Він знає собі ціну, він чоловік і він гордиться цим. Інша справа що в ньому теж можуть бути жіночі риси, від цього він заради емоцій, може стати футбольним вболівальником, або бути християнином, але чоловічих рис у нього все такі більше. Ось тому і вийшло що на даний час в ментах майже одні педерасти, якщо не натуральні, то моральні. Бо останніх чоловіків із МВС, вигнав педераст Луценко. Не далеко від ментів втекла і прокуратура, там також при помаранчевих сталося пошесть педерастів. Ще трохи тримається від такої гидоти як педерастія, армія, але і там не все так добре. Там також відчувається страшний дефіцит чоловіків.
Справа в тому, що чоловіка в принципі впізнати легко, тим більше чоловіки зараз рідкість.
-
Чоловік ніколи не піде до повії, бо для нього це нижче його гідності, збивати після когось сметану.
-
З тих самих міркувань, чоловік не буде займатися сексом з чужою дружиною, тим більше, він подумає так: - Якщо її чоловік козел, і вона йому тому зраджує, а я що гірше козла, щоби підбирати його соплі.
-
Чоловік не буде пиячити, аби залляти очі, та не бачити життєві проблеми, з надією що вони самі якось вирішаються. Бо на ньому лежить відповідальність за свою родину, і тому він не має права здаватись перед проблемами.
-
Чоловік ніколи не зрадить своєї дружині, з якоюсь випадковою знайомою. Бо знову таки, відповідальність за родину, на дозволяє чоловіку ризикувати своїм здоров*ям, заради тимчасових емоцій. Тим більше, доведеться збивати чужу сметану. Чоловік по своєї натурі, власник, і тому він не може дозволити щоби ділити своє особисте з кимсь. Він може з тобою поділитись куском хліба, але жінку не віддасть тобі в тимчасове користування ніколи. Жінка має бути або його, або чужа, іншого не дано. Таке поняття як наша, в відносинах між чоловіками не допускається. В той же час, жінки по своєї природі істоти емоційні, тому для них випадковий секс, цілком допустимий. Жінка навіть не подумає, про якусь відповідальність за своє здоров*я та здоров*я своєї родини, тому і приносять жінки в свою сім'ю усякі венеричні захворювання. Не забувай тільки, що я маю на увазі не тільки жінок справжніх, але і чоловіків–жінок. Бо жіночі риси характеру, зрівнюють цих створінь між собою.
Є ще інші ознаки чоловіка, але й цього достатньо, щоби ти міг по-дивитись на наших офіцерів і побачити там жінок. Хіба не полюбляють на-ші вояки попити горилки до запаморочення голови? Або хіба не полюбляють вони покохати чужих дружин? При цьому им навіть на думку не спадає, що це не гідно чоловіка, ділити жінку на двох, и тим більше не гідно чоло-віку, збивати чужу сметану.
Чоловіків – жінок ти можешь побачити скрізь. Самі найгірші екзем-пляри ти бачиш в шоу бізнесі. Бо ці особи навіть добровільно відмовля-ються від імені Людина. Як саме? Бо кожен з них проходить кастінг. А що означає кастінгв перекладі з англійської? - Відбір лошадей. Тобто та-ким чином кожен учасник кастінгу погоджується бути робочою лошадкою для свого покупця і працювати на нього. Так, він теж отримує якесь овес за свою роботу, але ніякій овес не може бути вартим того, щоби за ради нього відмовитись бути людиною.
Подібних чоловіко-жінок ти можешь побачити на усякого рода шоу та концертах, бо жінкам потрібні емоції. Чоловік на концерт якщо і приходе, то тільки тому, що він туди приводе свою жінку, тобто приходить за-ради неї. По іншому його туди не заманишь. Бо на його думку, це марна трата часу. Він краще поїде на рибалку де і відпочине і рибку до дому привезе.
Таких само чоловіко-жінок, ти можешь бачити на іншого рода шоу, на боксерских турнирах. Дивуєшься як це може бути? Пояснюю: Вид крови якій дуже часто ллється на рингу, чоловіка в принципі не може збуджува-ти. Тому що у нього в крові закладено, що якщо є кров, то значит його родині грозить небезпека. Таким чином, він підсвідомо буде старатись уникати вида крови. Це зовсім не означає що він боїться вида крові, ні. Він в принципі нічого не боїться, бо на ньому лежить відповідальність за свою семью. Але в любому випадку марно проливати кров він не буде, і сам вид крові його завжди буде насторожувати. А ось жінку навпаки. Вид крові збуджує. Бо якщо у ней потекла кров, то це означає що вона не ва-гітна, і може надалі займатися сексом і отримувати приємні емоції. Тому тільки жінки і дивляться бокс. А що стосується спортсменів, боксерів, так там тим більше чоловіків немає. Серед них навіть людьми не пахне, бо людина не буде добровільно дозволяти щоби ії самий циніший дар від бога, мозок, вбивали.
Перше - Чоловік в принципі ніколи не буде займатися боксом, бо відпо-відальність перед родиною не дозволяє йому рискувати своїм здоровьем за дурно, тобто за якусь чашку. І навіть те, що сьогодні боксери рискують за гроши, так і це їх не виправдовують. Бо специфіка боксу така, що боксер добровільно погоджується щоби його лупили постійно по голові. Тобто він постійно отримує головний струс, що в любий мо-мент може зробити його інвалідом. Ось і уяви собі, як має поясняти своїм друзям його син, чому його батько став інвалідом: - Бо він долбо-б, і дозволяв щоби йому били по голові, ось він і поїхав мозга-ми. Так? І як цей син боксера, буде себе почувати, проти сина якогось мента, вояки, або пожежника, якій або загинув, або теж став інвалі-дом, але причиною його хвороби став його мужній вчинок, героїзм. Син мента або вояки буде гордитись своїм батьком, бо він поклав своє жит-тя захищаючи свого сина і других людей. А чим буде гордитись син бок-сера? Тим що батько постраждав за залізну чашку. Хай навіть йому в цю чашку накидають купу грошей, але здоровья за гроши не купишь, тим більше не купишь за гроши життя. Можешь подивитись в недавнє минуле: Хто був першими бандитами і рекетирами? Саме боксери. Бо недалекі батьки приводили своїх синів в секцію бокса, де з них вибивали мозги, і в результати з цих безмозгих и получались бандити.
Або подивись зараз, на Валуева. Хіба сильний чоловік буде проявляти свої емоції і лупити нізащо якогось діда, вахтера. А Валуев як і належить емоційній жінки, це зробив з насолодою, бо він не просто ударив діда, а покалічив його. Ти можешь собі уявити, щоби якісь борец, якій впитав в себе філософію, чоловіка переможця, бив слабо-го? Йому легше вибачитись і як справжній слон обійти Моську, але обижати він її не буде. Для того, щоби слон підняв на Моську руку її треба буде добре його вкусити. А це важко зробити, бо у нього шкура товста. Но Валуев як і належить жінкам має тонку шкуру, і у нього не працює логіка. Бо якби він думав, то він би знав, що його сила нічого не варта, в наш час особливо. Якби у цього діда був син, то він би постарався відстрелити Валуеву дурну голову к бісо-вої матері, за скривдженого батька. Але будь певен, що Валуеву така думка в голову навіть не прийшла, інакше він би не обижав немічного діда.
Або візьми свіжий приклад, на минувший олімпіаді в Лондоні: Наш боксер у якого відібрали медаль сказав в інтерв'ю наступне: - Я як справжній православний христианин маю триматись, і т.д і т.п.
При цьому цей боксер навіть не здогадується що він себе своїми словами зганьбив перед усією Европою. Те що у нього відібрали ме-даль, це одне, а ось те що він себе назвав христианином, для за-хідних європейців це ознака людини недалекой і темной. Бо в за-хідній Європі давно вже зрозуміли що християнство це зло. Тому християнські церкви там давно розвалюються і їх віддають в арен-ду стриптиз барам і ресторанам, аби не пустовали. Не дивно що цей недалекій боксер не розуміє що христианство і бокс в принципі не сумісні. Бо згідно вимог християнства він не повинен відповідати на удар, а мовчки терпіти. В той же час бокс вимагає бійки до пе-ремоги.
Друге – бокс це взагалі ні є спортом. Бо спорт це є самовдоскона-лювання, а бокс це є самознищення. Ти зверни увагу де бокс народився. Він народився в Англії, в країні де взагалі людей немає. Бо англійці ці штучно створенни народ-раб. Тількі безмозгі раби могли отримувати задо-волення від мазохизму. Вони навіть не задумуються коли королева жене їх на війну. Гинуть з радістю. Хіба ні фірма “Стандарт Ойл”, що належить королеві заправляла підводні човни і літаки, Гітлера? І що, хоч один англієць знайшовся щоби повстати проти королівської родини, щоби пові-сити їх як військових злочинців? Вбили би королеву, і Гітлеру не було би чим заправити літаки що бомбили Лондон. І немає нічого дивного в то-му, що цей народ славить свою вбивцю, бо кожен сучасний англієць це продукт довгої селекції, і як правило, нащадок повії. Бо ще сто років тому, кожна англійська жінка була повією, незважаючи на те, що дома у неї був чоловік. Хоча чоловік він був умовно, бо справжні чоловіки в Англії давно не народжуються, одні чоловіки–жінки.
Ось тому що, чоловіків дуже мало, а усі ці чоловіки–жінки, не ба-жають думати головою, не бажають розвиватись, а задовольняються якимось миттєвими емоціями, ось і виходе що кількість народу що задумується над своєю хворобою дуже мала. Зайди в любий онкоцентр, подивись що читають усі дорослі хворі на рак і мамаши хворих дітей? У них на тумбочках ти можешь побачити тільки християнську ахінею і словоблуддя. І тільки оди-ниці, що все такі починають думати, ті себе і виліковують. Але і тут ні все так просто. Якщо ти почав рости, так не зупиняйся, пізнавай себе і навколишній світ далі. На жаль дуже часто трапляється так, що людина досягнув певного рівня, навчившись лікувати себе, починає лікувати лю-дей. При цьому навіть не задумується, а чи взагалі можна це робити? Як-що небо людину покарало, значит так треба. І чи не доведеться тобі по-тім відбувати за нього, якщо ти йому допоможеш?
Якщо тобі цікаво, то ти можешь пошукати скільки у нас було чути про всякого рода знахарей-лекарей, і що, де вони? Брали гроши, будува-ли хати, жили в пошані і радості. І де поділась уся їх радість зараз? Чим вони закінчили? І як довго їхня карьера лекаря продовжувалась? Так от, дорого им довелось заплатити за свою глупость. Бо у когось почались проблеми з близкими, а хто сам захворів так, що ніхто не береться ліку-вати. І радість давно у них дома не буває. Бо за все доводиться плати-ти. Почав вчитись, навчився лікувати, це добре, але це всього лише пер-ший клас. Вчись далі, узнаєш більше, тоді і зрозумієш кого можна ліку-вати, а кого треба відсилати подалі від себе, хай здихає, заробив.
Що стосується грошей, ти питав чому я не брав гроши. Так це ти не вірно зрозумів. Насправді я гроши взяв, і дуже багато. А щоби ти зрозу-мів, я тобі поясню: Справа в тому, що в принципі платити треба за все і завжди, ала плата це не завжди гроши. Сплатити можно чим за вгодно, го-ловне людину не обидити, а для цього треба заплатити справедливу ціну, в противному випадку придбана річ, або послуга може вийти боком. Ось і мої пацієнти мені заплатили. Ти знаешь двох, вот сходи до них і спитай як вони мені заплатили. А справа була так. По - перше, я не говорю не про яку плату за свою допомогу перед початком лікування в принципі. Бо як я тобі вже говорив, багато чого залежить від самого хворого. Захоче жити, вилікується, не захоче, помре. А якщо це станеться, то питається за що я маю брати гроши. Життя не спас, не вилікував, а гроши взяв. Не думаю що ці гроші підуть мені на користь. А ось якщо людина хотіла жити і для цього виконувала мої рекомендації, тоді інша справа, тоді після вздоровлення я можу з нею говорити про його благодарность мені. І між нами виходе приблизно такій діалог.
Вартість його подяки, доволі легко визначається. Я людині спас життя, тому я питаю в скільки він оцінює своє життя, відповідь завжди приблизно одна: - В мильони.
Тоді інше питання: - У тебе є ці мільони?
Відповідь: - Не має.
-
А скільки є?
-
Ну сам розумієшь, що довго хворів, не робив, або як варіант давно живу на пенсію, так-що з грошами сутужно, але я розумію що я тобі ви-нен і я хоч якось там, тобі хоч щось відкладу. Все таки краще хочь шось, чим взагалі нічого.
-
Зрозуміло. Значит ти вважаєшь, що це буде добре, якщо я тобі допо-міг вижити, а ти за це зараз почнешь себе в чомусь обмежувати, то то-бі буде все одно радісно за те, що ти живешь. Так? І взагалі, ну скільки ти зможешь мені там назбирати, ну тищу ну дві, хай десять, ти що вважаєшь що твоє життя має таку ціну?
-
Добре, а якже тоді бути?
-
Ти згоден що ти мені винен життям, так? Ось і добре. Ось і памя-тай це до тіх пір, покі будеш живий. А якщо у тебе буде бажання, так щоби це не було тобі накладно, зробиш мені якійсь подарунок на моє день народження то і добре. А не буде, то і ни треба. Але якщо мені буде треба в чомусь допомога, то я маю надію що ти мені ніколи не відмовишь, це перше. І друге, якщо я вдруг опинюсь в твому районі і захочу тебе провідати, то ти мене напої хоч чаем. Ти згоден?
-
Так. Більше того, докі я живий, в любий день ти можешь заходити до мене в гості і хто би не був дома, тебе завжди нагодують. Там де є сім тарілок іжи, знайдеться і восьма.
Ось таким чином я отримую плату за свою допомогу. Як зараз говорять якщо у людей не горить світло в окні? - Або дома нема, або мясо їдять. Так вот, коли у моїх друзів, а кожен кому я допоміг, стає моїм другом, готується щось смачненьке або намічається якесь свято, то во-ни обовязково стараються мене запросити, щоби чимось смачним мене пригостити. А так как я не завжди маю час ходити по гостям, то буває так, що хтось може покласти мені гроши на телефон. При цьому я навіть не знаю хто. Бо мені це не важно. Це важно людині, бо це вона собі і небу показує, що вона вдячна мені.
Дехто скаже, от дурний, краще би взяв гроши, бо вони завтра помруть, а гроши все такі це гроші. По-перше, мої друзі живуть довго, бо заслуговують у неба на здорове життя. По-друге, ні думаю що гроші, або навіть золото може бути цінніше дружби і вчасного друж-нього стола. Ні гроші, ні золото ні дає тобі свободи, бо гроші влада може обезциніти, а золото влада може відібрати, як це було не раз, останій раз це було в США, коли після депресії, влада вилучила у народа все золото, навіть прикраси золоті. Тому дружба і дружній стіл виходе цинніше, Тим більше, саме завдяки дружбі, якщо у тебе багато друзів, то ти можешь вплинути і на владу. Як мінімум її поміняти, а ще краще взяти владу в свої рукі. А коли влада буде в твоїх руках, то чи будуть потрібні тобі гроші. Це зараз людям край необхідні гроші, бо людей дуже грабуюють і люди постійно відчувают нехватку грошей. А якщо владу народ забере в свої руки, і грабіж припиниться, то всім хто буде робити, грошей стане достатьно для безбідного життя. Хіба якщо у когось великі апетіти то, той буде рватись нахапати побільше. З десяток машин, яхту, дві дачи, три хати. Але це вже хворі люди. В основному людині буде достатьно чогось основного. А усякі там злишества навряд хто захоче мати. Навіть ях-ту мати не багато буде бажаючих. Бо коли випаде нагода поїхати на море, то в крайнему випадку яхту дешевше буде взяти в оренду, чим постіно наглядати за нею.
І в додаток я хочу тобі пояснити чим відрізняются ті кого я лікую, від загалу. Справа в тому, що я не лікую в принципі християн. Бо хрис-тиянин це слуга дьявола. Він відмовляєтся визнавати себе частиною бога, а значит його сином. Він принизився до слуги мертвого жида, Іісуса, і дозволяє щоби сили зла примножувались, для цього він не противиться злу. Христианин це темна неосвічена істота, яка навіть не має бажаня вчитись. А тому вона обовязково отримує від неба “нагороду” в вигляді усякого рода напастей. І якщо я буду допомогати христианіну, якій по своєї суті є ворогом природи, тобто бога, то таким чином я буду робити зло і собі, і богу. Тому христиане в круг моїх інтересів не попадають. Зате люди які стоять на шляху вдосконалення, це будь ласка. Бо між язичниками і християнами є дуже велика різниця навіть в відношенні до життя і до смерті. Християнин вірить, не знає, а наголошую вірить, що буде кінець світу, бо йому так сказав піп, якій це прочитав в божевіль-ному трактаті, якій був написан під час маріння, хроничним алкоголиком, Іоанном Златоустом. Те що Златоуст був алкаш, і тому він мав хвору пе-чінку, це показує його жовчний і злобний характер. Саме тому попи не любили Іоанна і постіно знимали його з поста епіскопа куди його клав імператор. Так ось, вірячи в близкий кінець світу, христианин не заду-мується про майбутне, бо його кредо: - Хай мені буде добре, а за мною хоч трава не рости, однаково все загине. Ось тому христианин і дозволяє щоби природа нищілась. Він не збирається жити, і не думає про майбуття своіх дітей. Христианин це зомбі, істота з мертвою душею, яка вже фак-тично знаходиться в тенетах смерті.
Зверни увагу, яким чином попи тримають христиан в покорі. З домомогою суцільной брехні. А саме: вони говорять,
-
Ісус це бог,
-
А ви раби Ісуса.
-
Вся влада від бога,
-
Тому ви маєте любити і коритись владі.
І тільки одиниці з тих хто носить хрестик, не погоджуються викону-вати 4 пункт. І це ні з великого ума, і розуміння що попи в усьому брешуть, а виключно тому що у них в душі ще не вбит остаточно, бог. Саме бог в душі і не дозволяе людині терпіти кривду та насилля. Да і владу над людиною, бог дав самій людині. Тільки людина має владорю-вати над собою, і ніхто інший не повинен бути вищій за неї. Але зав-дяки тому шо люди забули справжнього бога, покорились перед ідолом Ісуса і погодились бути його рабами, тому вони і загубили такій бо-жескій дар, владу над собою. Тому і виникли усякого рода пани, гос-пода, депутати, рабовласники одним словом. При цьому навіть на рівні держави, влада має бути тільки у людей в руках, а для коордінації дій суспільства, має бути виконавчий владний орган, завдання якого вико-нувати накази влади, тобто людей.
В той же час язичник, знає, навіть більше, він впевен, що кінця світу не може бути принципово. Бо Всесвіт, а значит і життя вічні. Що бог, не може допустити кінця світу. Інша справа він може знищіти своїх дітей, людство, якщо воно не будє разумно, і будє погано, не по божескі поводитись по відношенню до навколишнього середовища. Хіба це перша цивілізація людська на Землі? Так вже було. Люди були погані, і бог їх винищував. Але планета залишалась живою. Язичник це розуміє, і тому його поведінка і відношення до життя зовсім інше. Він цінує життя,
думає про майбуття своїх нащадків, і тому старається берегти природу,
щоби онукам було комфортно жити на планеті Земля. Тому і всі мої друзі, яким я чимось допомог, це язичники.
Один з тих що ти знаєш, довго лежав і помирав з хрестиком на
грудях. Але під час своєї хвороби він багато думав. Наприклад він задавав собі такі питання:
-
Хіба богу саме так треба доводити свою любовь? Бо попи поясняли йому, що пославши хворобу на нього, Іісус таким чином провіряє: - Чи любить він Ісуса?
-
Хіба його хвороба це іспит посланий богом? Як про це кажуть йому попи.
-
Якщо Ісус бог, то чому він сам не бачить любить його людина чи ні?
-
Для чого Ісусу так потрібні людські страждання, якщо він бог, і бог мілосердний? Як про це говорят попи.
-
І чи не брешуть попи мені зі своїм Ісусом, про його божественне походження?
Ось так задавая собі такі питання і заодно читая різну літературу, він дойшов до того що зацікавився нашими Ведами. Йому за-хотілось стати язичником, тому він скинув крестик, а далі небо йому допомогло. Знайшовся друг, якій його звів зі мною, а зараз ця людина до сіх пір здорова і носить у себе на груди, руну.
Другій твій знайомий, він уже був язичником, але він погано пово-дився по відношенню до свого організма, не цінував дар божий, ось і був покараний. Більше того, ми давно були знайомі, і він знав що я можу йому допомогти, але він не міг мене знайти. І коли він відбув своє покарання, коли він покаявся перед небом за свій злочин по відношенню до себе, ось тоді ми випадково і зустрілись. Небо нас звело. Він по перше зрадів, а по друге він уже зрозумів, що мукі його закінчились і він уже буде жити. Так воно і сталось. Звичайно йому ще довелось якісь місяц пожити по моїм рекомендаціям, попити травки, їсти що я вказав, но після цього він не тільки живий здоровий, він навіть помолодшав і зараз при його майже 80 роках, йому важко дати і 60.
Ти мабуть зараз думаєш, як сумно, що народ у нас спорчений, чоло-віків майже нема, самі жінки, які задовольняються емоціями, а значит ми немаємо шансів на відродження, і тому приречені на загибель як народ. Так думаєш?
Дійсно становище наше дуже опасне. Ми фактично стоїмо на краю про-пасті, і фактично приречені. Наши історичні вороги, хазари, або іудеї, як принято говорити зараз, добре постарались щоби знищіти наш народ. Більше того, щоби забезпечити собі впевненість що ми не отямимось і не почнемо думати, і не станемо намагатись виправити сітуацію, для цього наши вороги використали ще чотирі прості і дуже відомі речі, які роб-лять з людини, тупу скотину:
-
Тютюн. Під час паління цигарок в організмі людини зменьшується кількість кісеню, а нехватка кісеню викликає відмірання мозгових клітин, людина фактично тупіє.
-
Алкоголь. Бо від алкоголю в крові, у людини так само вмирають мозгові клітини, і людина тупіє.
-
Жуйка. Бо якщо людина постійно жує, навіть якщо просто багато їсть, в любому випадку ії мозгові клітини починають вмирати і вона поступово перетворюється на скотину. Це добре відомо дослідникам, і це ти можешь побачити навкруги. Чим людина товстіше, тим вона тупіше.
-
Наркотик. Бо вживання наркотиків приводе до вмиранню мозгових клітин, і потері памяті. Людина тупіє.
А щоби ти зрозумів що ці речі дісно впливають на розум людини, то ти попробуй пошукати серед винахідників, курця, випівоху, жувальщи-ка, або наркомана. Ні одного не знайдеш.
Але шанс у нас покі є. Дуже малий, навіть краще сказати мізерний шанс, але є. Використаєм, виживем як народ, ні, уйдем в небуття. І цей шанс в принципі знаходиться у кожного в голові. Кожен хто ще не пере-творився остаточно в бездумну скотину, може задуматись над питаннями життя, буття, і почати шукати відповіді на ці питання. Не існувати без-думно з чужого розуму як зомбі, на зразок христианина, а повернутись до свого батька, до бога і відчути свою силу і свою відповідальність за своє життя і за життя всієї планети, бо саме від цього і залежить бу-дуть наши онукі і правнуки жити в благоприятних умовах на землі, чи ні? і взагалі чи будуть вони жити? І почати думати может кожен. Ти подивись як було наприклад в 90 -і рокі коли основна частина боксерів, хто не хотів думати, почали жити з чужого розуму, стали не просто бандитами, вони стали шостками і пішаками у своїх панів, так званих “авторітетів”. В той же час були боксери, якім ще не вибили усі мозги, і тому вони не пішли в шосткі до “авторітетів”, а залишились самостіними людьми. Хтось відкрив свою справу, хтось став простим работягою, але він залишався самостіний в своїх діях і завжди такій работяга міг покинути свого ра-ботодавця. В той же час бандит, був не просто обмежений в своїх діях, він був рабом обставин, які сам собі і створив.
Кожен хто має шкідливі звичкі може покинути їх і почати вдосконав-лювати себе. Кожен тупий христианин може стати розумним язичником, було би бажання вчитись. Бо пізнання світу і його правил, по яким він живе, неодмінно зробить з людини бога. Бого-людину, яка зможе і розігнати хмари, і визвати дождь, і приборкати хвилі на морі і вилікувати хворо-го, а якщо навчиться то і ходити по воді і літати. Було би бажання бути чоловіком і почати вчитись. Головне не припиняти вчитись ніколи, бо чим більше будешь знати про бога, про себе і про Всесвіт, тим довше будешь жити. Але щоби щоби досягнути мети стати бого-людиною, треба спочатку пробити в своєї голові стіну, до бога. Стіну з ліні і тупого не бажання вчитись. А також вперте не бажання зрозуміти своє - Я, і небажання відчути себе сином природи, тобто бога, а замість цього принижувати своє єство до раба мертвого ідола, жида Ісуса і до вівці дома ізраілевого.
Те що кожна людина може змінити свій характер і свої звичкі, і з чоловіка-жинкі, темного христианина, перетворитись на ведуна, язичника, ти можешь впевнитись на такому прикладі. Пошукай в своєму оточенню лю-дину у якої хода відлічається тим, що під час руху, носкі ії ніг див-ляться в різні бокі. Тобто ступні стають на землю не рівно, а під вели-кім кутом до лінії руху. Ця ознака показує, що ця людине не може скон-центруватись при досягненні своєї мети. Вона починає справу, але довес-ти ії до кінця ії важко, тому що у неї постійно зявляються нові інтереси і вони відвлікають цю особу від першої цілі. Це не означає що ця людина поганий працівник, але він вимагає “ежових рукавичок”. Так ось, ця погана риса характеру може бути відносно легко поборена цією людиною. Достатньо ії цього дуже захотіти, і почати дивитись за своєю ходою. Тобто старатись ступати не накося, як вона звикла ходити, а класти ступні рівно. Коли вона привчится ходити рівними ступнями, то це вплине і на її характер, вона стане целеспрямованою, і перестане відвлікатись на другі цілі, докі не закінчить с першою цілью.
Так і з браком розума. Якщо ти бачишь що в багатьох питаннях ти мілко пливаешь, багато чого не знаєшь, то ти завжди можешь змінити такій стан речей, достатьньо мати бажання і почати вчитись.
-
Покінь шкідливі звичкі.
-
Перестань поводитись як баба, ні ходи по шльондрам і повіям.
-
Не зраджуй дружині, а якщо вона погана, то краще покінь ії, і
візьми собі іншу.
-
Не принижуйся на роботі заради сумнівних цінностей. Поважай себе.
Краще бути гордим работягою, чим прокурором педерастом,
-
Почни читати пізнавальну літературу, узнавай нове, розвивай свій
мозок.
-
Задавай питання і шукай на них відповіді.
І все, тупість і жиночи риси можна побороти. Хіба не має прикладів коли боксери покідали бокс, і ставали йогами?
Ось це і є наш шанс, дуже мізерний, але шанс. Якщо знайдеться дос-татьня кількість людей що будуть думати, тобто язичників. Якщо всі язичникі зберуться в одному місці, а це треба зробити тільки в Київі, (бо звідти почався занепад Руси), і повернуть владу в свої руки, то тоді ми будемо мати шанс на життя.
А покі ти можешь тільки сам вчитись, ставати ведуном, язичником, справжнім чоловіком, відповідальним за життя своєї родини і за все ото-чуюче середовище, тобто за планету Земля. Вчись сам і просвящай людей. Шукай розумних людей, чоловіків, а небо буде допомогати нам, будь пе-вен. Ці природні катаклізми що почались в нашої країні, це тільки поча-ток. Християне дозволяють жидам качати газ і нафту з землі, таким чином прісна вода уходе під землю, рікі міліють, дощів немає, дерева горять на сонці. Почались буреломи, а зимою дерева почнуть вимерзати від моро-за. Продуктів харчування стане мало і вони стануть дорогі, а це неминуче приведе до того, що ця влада вивезе все за кордон. Крім цього, смертність серед темних християн збільшиться. Сьогодні онкоцентри заби-ті хворими різного віку, завтра буде ще хуже. Природа, тобто бог, ро-бить чистку. Головою не думаєшь, вмирай, а щоб больніше було, щоби відчув на своєї шкурі як це боляче богу, коли вмирають по твоєї віні його діти, то хай і твоя дитина у тебе на руках мучиться від болі. Бог, тоб-то Всесвіт живе по простому принципу, по справедливості, як ти вчиняєшь, то отримай і собі те саме. Ось так буде бог бити дурнів, а хто задумається, той приде до тебе сам. Прийде вчасно, значит спасеться. Небо дасть йому життя, задля того, щоби він разом з тобою, і іншими язичниками навів порядок на Землі. А якщо запізниться, або буде сумні-ватись, або гріхів буде забагато, то здохне в муках, як і належить по-караному богом.
Візьми наприклад твого знайомого, що був христианином. Гріхів багато не було, покарання відбув, взявся за розум вчасно, і таким чином спасся. Бо бог йому дав спасіння, в моєї особі. Алеж тисячі мруть як мухі, а йому спасіння прийшло.
Або приведу тобі інший приклад. В одеському універсітеті викладав, наче історію, такій собі Барлядяну-Берладнік. Так ось, 20 років тому, небо звело нас в одному купе, коли ми їхали до дому з Київа. В Київі цей Барладяну викладав богословіе в якойсь семінарії. Так сталось що з нами їхали його студенти з одеського універсітету, і вони стали свід-ками нашої суперечки з приводу християнства. Барладяну з піною у рота доводив мені, що він професор і він знає краще, що Ісус це бог, а я взагалі людина темна, бо немаю вищої освіти, і тому я дурень, і в таких високих матеріях як релігія, і що таке бог, не розбираюсь. До бійки не дойшло, хоча мені не важко було гепнути разок цьому дурню в тупу репу. Але небо його вдарило сильніше за мене. Він з часом отримав смертельну хворобу, помучився і вмер. Так ось, вже маючи хворобу він почав переосмислювати свою позицію відносно християнства, і він навіть видав книгу і написав кілька статей в газетах в яких він почав згадувати про наших богів, і став відходити від християнства. Але, або він дуже завинив перед богом, або мав сумнів в істінності своїх роздумів, або пізно ки-нувся, але лікаря йому не знайшлось. При тому що ми мали спільних знайомих, і навіть жили по сусідству, через пару домов, но небо спасіння йому не дало. Так і помер, не дожив до старості.
Такій, цікавий на мою думку, разговор у мене відбувся з цим ліка-рем. Тому я можу впевнено сказати, що для військових усі проблеми в принципі доволі легко вирішити. А рецепт рішення проблеми повністю схожий з лікуванням раку.
-
Усім хто бажає самостійно нести відповідальність за своє життя та життя своєї родини, необхідно об'єднатись з подібними собі, і відпра-витись в Київ, з метою, щоби ізолювати очаг захворювання.
-
В Київї організуватись в армію, згідно плану описаному ЧЕЛОВЕКОМ.
-
Знищітиочагзахворювання, Верховну Раду. Спочатку треба арестува-ти усіх депутатів ВР, для подальшого розслідування усіх злочинів скоєних ними проти нашого народу, та нашої держави.
-
Обрати нову державну владу. А обирати нову владу повині мати право тільки ті громадяне, хто довів свою громадянську позицію, і прийняв участь в повстанні.
Як бачите, не дуже і сложно. Головне мати бажання, встати з колін і взяти владу в свої руки.
9
Розуміння того що я теж є зрадником, а також бажання змінити си-туацію на краще, надихає мене до дій. Два рока тому, після виборів, мій однокласник приїхав з города до своїх батьків і розповів мені про ідею, яку через інтернет пропонував атаман казаків, Олег Ворона. Сенс ідеї був в зборі бюлетенів, щоби викрити фальсифікацію виборів. На жаль я дуже пізно узнав про таку благородну справу, і тому не приняв участі в цієї акції. Але це дало мені надію, і тому як тільки це стало можли-вим, я підключив собі інтернет, щоби цікавитись політичним життям країни. Бо до цього я не вірив, що наш народ здатен на щось путнє. Навіть те, що цю ідею Олег подав ще за півроку до виборів, але прихильників цієї ідеї в народі знайшлось дуже мало, (народ себе черговий раз зра-див, по дурості своєї чи злякались відірвати верхівку бюлетеня, не знаю), но той факт що в нашій країні присутні такі Олегі, справжні казаки, означає що Русь ще не померла і ми маємо шанс.
Більше того, ця ідея з відриванням верхівки бюлетеня добре наляка-ла владу. Бо ще в 2010 році влада організувала свого холуя, генерала Скіпальского щоби він вів провокаційну діяльність і заважав збирати верхівки бюлетені. В подальшому, російська влада в прошлому році, (де розумні люди також намагались втілити в життя цю ідею), установили біля кожної урни камеру. Як думаєте для чого? Для боротьби з фальсифікацією? Ні в якому разі. Бо основне підтасування проводится в тиші кабінетів. А функція камер полягає в тому, щоби спостерігати за виборцями і не дати їм можливості винести з дільниці корешок бюлетеня. Зараз, після вдалого зриву російською владою, намагання людей збирати верхівки бюлетенів в Росії, наша влада перейняла досвід, і тому біля наших урн також будуть скрізь стояти камери спостереження.
Після підключення інтернет я узнав багато чого цікавого. З'ясувалось, що в країни спротив владі набирає потроху обертів. Народні месники, з'являються скрізь, в кожному городі. Тому і горять потроху машини ментів і чиновників. Народжується партизанській рух, а це дає надію. Радує те, що народні месники діють дуже успішно, бо щось не чути щоби влада ловила тих, хто пускає червоного півня ментам і чиновникам. На-віть при тому що їх ще дуже мало, а судячи по силі их акцій, вони діють по одному або по два, і то це надихає народ на бунти і відроджує віру в справедливість. Ніжинскі Дон Кіхоти тому підтвердження.
Зараз, коли я почув нову пропозицію від ЧЕЛОВЕКА, яка безумовно має сенс, тим більше зволікати не можна, бо кожен день для нас може бути останній, то я обов'язково приїду в Київ після виборів, 29 жовтня в понеділок, при тому що я не вірю що народ туди масово збереться. Чому приїду, хоча і не вірю? З трьох причин:
-
В любому випадку треба щось робити, так продовжуватись не може. І навіть якщо я там зустріну всього чоловік пять, які відкликнуться на призов ЧЕЛОВЕКА, то я хочь будузнати що народ наш остаточно прокля-тий богами і тому позбавлений розуму. А значит має вимерти, бо не має право називатись гордим ім'ям ЧЕЛОВЕК - син божий. Хочете знати за що наш народ проклят богами? За зраду. За зраду своїх богів, за зраду свого Роду, тобто за те що перестали визнавати себе частиною живого бога, тобто природи, і перестали жити згідно природних правил, а також за те що перестали себи признавати руськими людьми і на догоду ворогів стали оклікатись на вигадану клічку - українець. В додачу вклонились нагуляному, мертвому ідолу, жиду Ісусу. Як можна пояснити ще, крім як відсутністю мозгу в голові, те що народ вірить що жидівка народила від вітра, або те, що мрець ожив. Тому зовсім не дивно що цих бовдурів так карає небо. Подивиться на західні області, де люди більше всього помішані на християнстві. Саме вони більше всього пот-ерпають від сил природи. Небо нищить їхні посіви і дахи градом. Ва-лить хати водою і вітром, але ці бовдури не каються, а продовжують носити гроши шахраям попам в церкву, і просити у Ісуса життя. Це ж треба бути таким нерозумним, щоби не до петрати, що християнство це зло. Бо загинути від града по голові, або від повені, тобто на пряму від рук бога, що може бути гірше. Ти не загинув геройски в бою захи-щаючи своє життя, ти не помер шановано в своєму ліжку, оточений свої-ми нащадками, а здох як воша, наглою смертью від рук свого батька, від рук бога. Бо він більше не може дивитись на тебе, і ти його не просто дратуєш, а з твого дозволу вороги твоєї землі і природи нищать її. Тобто вбивають бога. Можете нагадати останні випадки, коли в Італії землетрус валив церкви, і навіть вбив попа якій побіг в церкву спасати дорогу картину. Те що піп побіг спасати гроши, це не дивно, але хіба не можна задуматись, про справжність христианского бога, як-що земля сильніше за нього. Хіба це бог, якщо він не спасає ні свою церкву, ні свого попа. Або згадайте випадки коли богомольці попадають в автокатастрофи, і стають інвалідами, так і не дочекавшись благодаті від свого ідола. Бо справжній бог, живий бог, тобто природа, влашто-вує їм смерть. Як з допомогою стихії, так і через вплив на людей. Те що провидіння може впливати на людей, це на собі відчуло багато наро-ду, кому небо спасло життя і якімось чином вплинуло на події. Так-що думайте, поки живі. Вам небо дає шанс повернутись обличчям до бога, в противному випадку підете за своїм ідолом, Ісусом. Тільки часу у нас дуже мало, і в любий момент, бог може нас знищити. Хіба небо не карає нас сьогодні, тим що в одному місці все заливає водою, в іншому все горить на сонці, і в результаті ми всі залишимось без урожаю. Як ба-чите, небо нас не просто вбиває, а карає так, щоби ми ще помучились. Тому якщо хочете спасти своє життя і свою душу, то ви маєте спочатку повстати проти зла, яке панує на нашій землі, а потім навести лад, і почати жити в гармонії з природою.
-
В разі, ящо людей на заклик Человека приїде в Київ хоча би пару сотен, то це вже дасть надію. Зрозуміло що така кількість народу нав-ряд зможе без зброї та підготовки, взяти з ходу владу в країні. Але я маю надію що небо зможе оцінити це, і дасть нам час на подальше існування. Зрозуміло, що влада з одного боку, а бог з іншого буде прижимати і надалі, темних людей, христиан. І цей тиск буде продов-жуватись до тих пір, докі вони не почнуть думати, як це було в 1917 році. (Заплатили тоді мільонами життів, почали думати і відірвались від християнського мракобісся, тому і отримали шанс на волю. Але не змогли волю утримати в руках, віддали божий дар, владу, жидам кому-ністам, і знову почали платити власним життям, за таку дурість). Тому і зараз, коли темний народ почне вимирати ще більше, коли дойде до тями і почне думати не про те як хтось забив мяч, а про речі серьоз-ні, про життя, як і належить синам бога, тоді цей народ і вибухне. Ось тоді усім тим хто приїде в Киів в цей раз і знайдеться робота. Бо той хто приїде в перший раз, доведе своїм вчинком, що він вже готовий офіцер і може вести за собою людей. Тому коли народ буде готовий, то тоді наявність готових офіцерів, допоможе нам повернути владу в свої рукі.
-
Врахував уроки минулого та певні правила розвитку суспільства я розумію, що опір народу має зростати. І ті рідкі часточки партизансь-кого руху, якій сьогодні ми бачимо, обов'язково має розширитись, і почати формуватись в крупні організації. Правда це може відбутись тільки в тому випадку якщо народ повернеться до Вед, тобто стануть язичниками, бо христиане взагалі не мають ніяких шансів на життя. А якщо люди стануть язичниками, то у нас є всі дані для успіху, головне діяти таємно. Зрозуміло, що з'єднання в військові організації на-дасть змогу партизанам проводити великі терористичні акти. На зразок того, як це робило ІРА в Ірландії, коли підривало банки в Англії. А при великих терактах, обов'язково будуть гинути не тільки представни-ки влади, а і рядові громадяне країни. Ні я зовсім не збираюся жаліти тих людей, більшість на це не заслуговує. Не кажіть що я цинік, я реаліст. Наприклад: чому я маю жаліти тупу, неосвічену мамашу, яка кормить і поїть свою дитину усякою гидотою, робить її усякі вакцина-ції, що приводить до того, що ця дитина уже в пять років отримує рак. Чи може мені треба пожаліти цю дитину, і дати гроши на її лікування? Ні, це безглуздо. Бо тупа мамаша все одно вб'є свою дитину. Хіба що відібрати цю дитину у мамаши, а саму мамашу за намагання вбити свою дитину, оскопити та відправити довічно, до в'язниці. Так само, чому я маю жаліти народ якій сам себе не жаліє і не поважає. Людина яка не протидії виконанню злочина, є пособником злочинця.
Або як сказав один революціонер, якій хотів збунтувати жидів проти влади левітів, відомий як Ісус з Назарету, і це потім повторив другій революціонер Ульянов – Ленін: - Хто не зі мною, той проти мене. (До речи, тому що Ісус готував повстання проти влади левітів, а не проти Риму, саме тому його не хотів судити Понтій Пілат. Тому він відсторонився від суду над ним, і Ісуса судили левіти. Це прав-да зовсім не означає що Ісус бог, або по крайній мірі свята людина. Ні в якої мірі. Це звичайний шахрай і авантюрист, багато в чому схожий з Леніним. Ленін так само був нагуляний, так само полюбляв педерас-тію, і так само був кровожерливий. Одним словом сини дия-вола, і кара небесна, на людські голови, за дурість і зраду своїх інтересів. Християне загубили розум і тому лили свою кров на війнах, куди попи ім'ям Ісуса їх постійно штовхали. А наши люди, що підтримали Леніна і дали узурпувати владу, ЦК більшовиків, заплати-ли своїм життям в концтаборах і на другій світовій війні). Як би не було в минулому, я однаково маю повторити, схожу формулу: Хто не хоче охороняти природу, і справедливість, той допомагає нищіти природу і допомагає коїтись несправедливості. Він ворог природи, а значит він і мій ворог. Як правило, дозволяють коїтись злочинам, зрадники бога, христиане. Навіть якщо ця особа ні є христианином, але він не протидії злочину, він в любому випадку по перше, сам злочинець, бо не думає за оточуючих, по друге, самовбивця, бо зло-чинець його все одно вб'є. То чи варто мені жаліти таких особ, і чи заслуговують вони взагалі на жалість. Вони з власної волі обрали шлях самогубства, бо добровільно їдуть на забій. То яка їм до біса різниця, від чого вони здохнуть, від міни яку закладе партизан, чи від мяса вирощеного на гормонах і нашпигованого на ковбасні, орто-фосфорною кислотою та формаліном. Краще уж здохнути миттєво від ви-буху, чим довго мучитись і гнити від раку. Як бачите, цинік в дано-му випадку не я, а ті хто не думає про своє життя, и тим більше про життя оточуючих, якщо мовчки дозволяє злочинцям робити свою справу. Тобто, дозволяє владі нищити нас і нашу державу.
Не знаю чи багато людей зрозуміє логику того що я тут зараз ска-зав, але судячи з того, що народ в масі своєї мовчки жує жуйку і свої соплі, поки влада його вбиває, то явно народ не розуміє, що він своєю бездіяльністю, сам фактично став злочинцем, бо потурає скоєнню злочи-нів, владою.
До таких самовбивць відносяться і усякого рода фанати та вболю-вальніки. Наприклад хіба можна сказати шось путне про фанатів Кличка, якщо вони навіть не звертають увагу на те, що цей жид пропагандує піяцтво серед молоді. Це не заважає цим фанатам бути прихильниками його партії.
Або що можна хороше сказати про фанатів футболу. Хіба ці хворі на голову люди можуть зрозуміти, що влада з кішені кожної особи не зважаючи на вік, вкрала на проведення Евро-2012 по 3.000 гривен. Тобто якщо у цього фаната є родина з 7 особ, батько, мати, теща, тесть, дружина та маленька дитина, то у них було відібрано 21.000 гривен. При цьому, ці гроши висять боргом і віддавати їх доведеться саме цієї неповнолітній дитині, коли вона стане дорослою. Так ось, у цього лоха не тільки відібрали купу грошей, і повішали борг на його дитину, якій з часом стане ще більше завдякі відсоткам. У цього лоха ще узяли гро-ши за квіток на стадіон. Як звучит? Нормально? Фанат хочешь подиви-тись видовіще, будь ласка, заплати зараз 21.000 гривен, плюс віддаш потім ще стільки же, а зараз окрім цього, заплати за те, що ти поси-дишь на стулі, якій тобі фактично і належить. Бо фактічно, воно так і є, що наш народ оплатив місця на стадіонах, на багато років наперед. Навіть розходи на збір смиття мають бути покрити за рахунок рекламо-давців що навішали свої плакати на стадіоні. Ось така аріфметіка, і констатація факту розумової відсталості футбольних фанатів. Тому не дивно, що ці неповноцінні промовчали коли наша команда спочатку здала гру англійцям, а потім ще і якійсь мадьяр не врахував останній гол. Я не дивлюсь футбол, бо мені гидотно дивитись на те як продаются фут-больні матчи, але мені прикро що наши повії фотболісти, не просто здали гру, а здали ганебно, англійцям.
Нації, яка не має права називатись людьми. Бо англійці це ціле-спрямовано виведена порода человекоподібних тварин, які відмовились від свободи наданої богом і добровільно перебувають у рабстві англій-скої королеви. Вони навіть щіро раділи що королева вже 60 років править ними,(деяки дурні вважають, що в Англії править не королева, а обраний народом парламент). При цьому, вони навіть не звертають увагу на те, що саме королевска родина фінансувала Гітлера, постачала йому паливо для війскової техників та флоту. А Гітлер в свою чергу вбивав англійців. І що, знайшовся хоч один англіець що виступив проти коро-левської родини? Я шось не чув, а ви чули про такого?
Єдина добра нотка що відбулась на Евро, це реакція російскіх фанатів на програш своєї команди. Якщо росіяне показали що у них є самоповага і вони виказали своє обурення футболістам, то наши бовдури навіть раділи що вони програли не якімось бразільцам, (які до речи більше мають право називатись людьми), а рабам англійской королеви. Що стосується того щоби хтось з наших фанатів плюнув в очі нашим повіям футболістам, я теж не чув. А ви чули? Навпаки, бовдури носяться з повією Шевченком, якій продається по різним клубам, продається шахраям банкірам, і умовляє людей довірити шахраям свої гроши. А зараз ця повія Шевченко, продався збоченій сучкі Королевской, таким чином він тягнє за собою в її партію, своє стадо тупих баранів що ці-лують його в дупу, і носять на руках.
Так ось, думаю я не за цих самовбивць, а за людей які самі з радістю приєднаються до діяльності партизан, але будуть им не відо-мі, і тому не будучи членом партизанського загону, по необізнаності попадуть під роздачу. Дуже обидно померти від своїх однодумців, а ще хуже, загубити людину яка хоче стати на шлях боротьби зі злочинною владою. Бо кожна така смерть є великою втратою для партизанського ру-ху і велика радість для влади, бо одним бійцем стане меньше. Я то живу в селі, і в городі фактично не буваю. Но мої брати живуть в городі, да і син інколи їздить на базар. Тому мені є за що хвилюватись і бажати вирішити питання з владою не шляхом довгої громадянської війни, а одномоментно, народним повстанням. Нехай навіть не дуже масово, головне щоби підтримали військові.
Незважаючи на все те негативне що панує над душами наших людей, хочется вірити в чудо. Можливо якісь військовий полковник, почує голос разума, а значит бога, і зробить необхідний крок, виведе свій полк, до стін ВР. Можливо це будуть якісь лейтенанти що виведуть свої підрозділи проти влади, не знаю. Можливо проснеться бог в душі у якогось мента, якій приєднається до повстання. Але, якщо буде хоч якісь початок, то дивись і народ зашевелиться.
Чому саме полковник, а не генерал? Чесно кажучи я і в полковника не дуже вірю, хіба що підполковник. Бо чим вище звання має військовий, тим більше він замазаний в корупції, і тому поняття совість і честь для нього щось далеке, з іншого виміру. А ось чини пониже, цілком можуть і постояти за свої інтереси, но це правда в випадку якщо вони задавлять раба в своєї душі. Бо раби побояться виступити проти головнокомандуючо-го, хоча вони побояться виступити навіть проти простого генерала. При тому що головнокомандуючий, президент країни є явний ворог народу і держави, а генерал звичайний злодій, що краде армійські гроши і торгує квартирами офіцерів. Але все такі є надія, що навіть при такому погано-му становищі може знайтись герой, “настоящий полковник”.
Чому це можливо? Бо на сьогоднішній день, в нашої країні, ще збереглися варвари. Варвар – це людина яка визнає справедливість, і бореться за неї. Наши предки бога якій відповідав за справедливість нази-вали Варуна, а нас, інші народи, за його шанування, тобто за відданість справедливости, називали варварами. (До речи це теж одне з перекручень, коли словом варвар називають вандалів, або збоченців). А зараз скажіть будь ласка, як можна назвати тих людей які протестують проти несправед-ливості, що чине влада? То під стінами ВР, то під кабміном, і навіть по селам люди бунтують. Скажете що вони христиане. Так, але вони погані христиане, якщо вони бунтують. Христиане мають терпіти зло. У багатьох з них дійсно на шиї висять хрестики, вони навіть ходять в церкву, але при всієї своєї неосвіченості, і нерозумінні суті христианства, вони в душі залишаюся як і їх предки варварами. Бо тягнуться до справедливос-ті. А ось якби вони в душі були христианами, то вони мали мовчкі терпі-ти усі знущання над собою. Але ж не терплять. Може саме тому нам небо поки дає життя, бо ще дає час нашому народу одуматись?
Зрозумійте наступне: знищення людей на планеті Земля, цілком може влаштувати нам наш батько, бог. Він нас породив, він нас може і вбити. Це цілком в його владі. Тим більше ми не цінуєм його дар, життя, і доз-воляем комусь керувати нашим життям, більше того, навіть дозволяем вби-вати себе. Цього достатньо, щоби ми були видалені з книги життя. Але, якщо ми встигнемо почати рухатись в вірному напрямку, то небо може нам залишити життя. Головне щоби ми почали діяти, і для початку звільнились з рабства. А потім можна буде думати і про допомогу землі.
Не знаю чи зрозуміють це, всі ті хто буде читати мою книгу, але як би там не було, я приїду в Київ, і якщо таких як я буде всього пять чо-ловік, то хай я навіть потім загину разом з усіма в світовому катакліз-мі, якій нам влаштує природа, то я хоч спасу свою душу. Тому що реін-карнацію ніхто не відміняв, і души померших людей повертаються знову на землю. Але в залежності від попереднього життя, вона вернется туди, де її доведеться відпрацьовувати свої грехи. Так колись в нашої країні бу-ло дуже багато ментів, НКВД–истов, які допомагали владі Сталіна влашто-вувати терор і голодомори. А зараз души тих ментів повернулись на землю але уже у собачій шкурі. Саме тому в нашій країні так много розвелось собак. Вони роблять те, що не робили в попередньому житті, служат лю-дям. Хто меньше завинив перед людьми, той живе у людей і охороняє их майно, а хто відбирав останнє зерно, той живе зі смітника.
Відносно переселення душ, реінкарнацію, я можу дещо додати. В дав-ні часи, наши предки вірили, що души загиблих воїнів переходять жити в дуби. Тому усі дубові гаї вважались свяченими, і зрубувати дуби було заборонено. Тільки волхв міг дозволити зрубати дуб, і то після спеці-ального обряду. Так ось, після того як казаки-христиане зрадили руську землю і ушли по наказу Катерини на Кубань, майже всі дубові гаї були знищені панами, а земля заорана. Так тільки на Бугу площа дубових гаїв тягнулась вздовж річки, якщо не помиляюсь кілометрів на 250, а шириною кілометрів 80. А зараз немає ні дубів, ні воїнів.
Тому думайте і рішайте. Але пам'ятайте, якщо ти почув пропозицію зробити крок в бік свого спасіння, а ти відмахнувся, то будь певен, тобі доведеться гірко жаліти, що ти не послухав доброї поради. Бог не має рота щоби сказати нам що треба робити, але він може деяким людям дати потрібні думки, а ці люди вже говорять іншим. Справа інших людей відкрити розум і почути, істину. Почуєш, чекай допомоги від бога, а не почуєш, можеш вішатись, однаково життя не буде.
А поки у тебе залишилось до виборів два місяця, ти маєшь визначитись хто ти, чоловік, якій несе відповідальність за своє життя і життя своєї родини, чи ти жінка, яка задовольняєтся тим, щоби за неї хтось рішав як її жити, в даному випадку депутати.
-
Якщо ти не хочеш відмовлятись від свого споконвічного Родового імені, русич, і ти розумієш, що ти живеш на Русі і ти руська людина.
-
Якщо ти не хочешщоби влада вбивала твоїх дітей і тебе примусовою вакцинацією, і іншою отрутою.
-
Якщо ти не хочеш щоби твої діти доносили на тебе, як це вимагає ювенальна юстиція.
-
Якщо ти не хочеш щоби твої діти йшли на органи.
-
Якщо ти не хочеш щоби твої діти голодували, бо влада не дає тобі роботу.
-
Якщо ти не хочеш щоби у тебе відбирали квартиру, тому що влада позбавила тебе роботи і тобі нема чим платити за неї.
-
Якщо ти не хочешь щоби твої діти ставали бомжами.
-
Якщо ти не хочешь щоби твої діти ставали гарматним мясом для хазяїв Нато.
-
Якщо ти не хочешь щоби тебе і твоїх рідних продовжували безкарно вбивати, на дорогах усяка наволоч, депутати, менти, прокурори, судьі і їхні “золоті діткі”.
-
Якщо ти хочешь щоби кожен злочинець, вбивця, гвалтівник, злодій, шахрай, яких сьогодні покриває ця влада і ії судії, отримав заслужену кару.
-
Якщо ти хочешь щоби злочинність на Руси була знищена, і самим більшим правопорушенням це було пяна бійка, як це було колись на Сечи.
-
Якщо ти не перетворився на тупу скотину, яку цікавить тільки питання унітазу, (чим його нагодувати), а не політіка.
-
Якщо ти хочешь відстояти свої інтереси і інтереси своєї сімьї.
-
Якщо ти не тупий дебіл з “Свободи”, якій вважає що російска імперія вбивала наших людей, а розумієшь що виною всему є антинародна влада. Бо людина буде погано жити в великій хаті не тому що хата велика, а тому, якщо що вона в неї не хозяйнує, а грабує, (наприклад на ЦК КПРС, як це було при СРСР, особливо при Сталіне).
-
Якщо ти не терпишь коли тебе бьют, і не підставляєшь другу щеку, як цього вимагають попи, а даешь здачу свому кривднику.
-
Якщо ти розумієшь що попи це кровожерливи шахраї, яких цикавлять тільки гроші, і це вони підтвердили недавно коли вимагали смерті, молодим жінкам з “Пусі Райт”, що прийшли просити захисту у церкви, від Путіна.
-
Якщо ти не віришь що жидівка могла народити від вітра.
-
Якщо ти поважаєшь Тараса Шевченко і згоден з ним що Марія сука, а ії Ісус байстрюк.
-
Якщо ти не вважаешь що твої предкі були дурніше за тебе, раз вважали природу ії сили, за бога.
-
Якщо ти вважаєшь що твої предки були мудрими людьми і правильно жили.
-
Якщо ти не лох, і ти розумієшь що за сьогодняшю прибавку зарплати в сто гривень, завтра у тебе заберуть тисячу.
-
Якщо ти не лох і розуміешь що з цією владою можна в любий момент чекати штучно створеного “кризису”, що боляче вдарить в першу чергу по тобі.
-
Якщо ти хочешь повернути собі майно, яке у тебе відібрав банк, коли влаштував штучний “крізіс” при Тимошенко.
-
Якщо ти хочешь щоби спорт був чистим і чесним, і в ньому не було тоталізатора.
-
Якщо ти хочешь щоби спортсмени не були товаром і не належали приватним особам, бо це ниминуче веде до договорних ігор.
-
Якщо ти хочешь щоби в нашої країні заняття спортом було
безкоштовним для усіх громадян, а усі спортивни тренери отримували зарплату від держави.
-
Якщо ти хочешь щоби освіта була якісною, а значит безкоштовною, бо освіта за гроши в принципі не може бути освітою.
-
Якщо ти хочешь щоби ми мали сильну, велику армію.
-
Якщо ти хочешь щоби ми мали свій державний торговий, пасажирскій і війсковий флот.
-
Якщо ти хочешь щоби у нас була велика і сильна держава.
-
Якщо ти хочешь щоби нашу державу і кожного ії громадянина
поважали в усіх країнах світу.
-
Якщо ти хочешь щоби у нас працювали державні заводи і фабрикі.
-
Якщо ти не хочешь бути безробітним.
-
Якщо ти не хочешь працювати задарма.
-
Якщо ти не хочешь бути рабом і працювати з ранку до ночі, без відпусток.
-
Якщо ти не хочешь щоби якійсь бандити, “добродії депутати” за тебе рішали по якім законам ти маєшь жити.
-
Якщо ти не хочешь щоби якійсь бандити, “добродії депутати” за
тебе рішали чи маєшь ти право на свій участок землі, чи віддати ії комусь іншому.
-
Якщо ти не хочешь, щоби бандити, “добродії депутати”, примушували тебе платити їм, за твою воду і за твою землю.
-
Якщо ти вважаєшь що у тебе є своя голова на плечах и ти можешь сам собі дати раду.
-
Якщо ти вважаєшь що правила (закони) має встановлювати народ.
-
Якщо ти вважаєшь, що судей, начальників міліції і дільнічих має обирати народ.
-
Якщо ти вважаєшь, що вибори виконавчої влади мають бути відкритими.
-
Якщо ти не хочешь жити в несправедливості і безправії.
-
Якщо ти бажаєшь залишити своїм дітям і онукам добре життя.
-
Якщо ти розумієшь що гроші не дають свободи, а свободу дає тільки влада над собственним життям.
-
Якщо ти розумієшь що зволікати не можна.
-
Якщо ти не хочешь загинути як воша, від рук бога, від природи.
-
Якщо ти розумієшь що ти син природи, а значит бога.
-
Якщо ти не баба, а справжній муж, воін.
-
Якщо ти руська людина, не зважаючи на якому ти діалекті говоришь, російскому чи белоруському, і не зважаючи де ти живешь, в Минську в Москві чи Владівостокі, але ти хочешь звільнити Русь від
жидівського іга, то я буду рад с тобою зустрітись 29 жовтня в нашому стольному граді, Київі.
На Київ
Селянин. 26/08/2012